повні пригорщі золота – це серпень вдень. а повнісінькі пригорщі срібла – серпень уночі. це – життєствердний розпач, бо ж усе минає, йде, під меланхолійний лемент пташиних ключів. стосунки переосмислюються, взаємини не гірчать. від мимолітних радощів помірно солодко. бабуся із абрикосами припрошує дівча – тільки-но зібрала, не пожалкуєш, золотко! а на проспекті Коцюбинського літній чоловік […]