Парадокс Фермі, названий на честь фізика Енріко Фермі, порушує одне з найбільших питань сучасної науки: якщо у Всесвіті так багато зірок із потенційно придатними для життя планетами, чому ми досі не виявили жодної ознаки існування інопланетних цивілізацій?
Цей парадокс ґрунтується на простій логіці: наша Галактика — Чумацький Шлях — налічує сотні мільярдів зірок і має вік понад 13 мільярдів років. За цей час навіть одна технічно розвинена цивілізація теоретично могла б колонізувати всю галактику протягом кількох мільйонів років. Це — мить за космічними мірками. Але… ми чуємо тишу.
Рівняння Дрейка: спроба підрахувати позаземний розум
Астроном Френк Дрейк у 1960-х роках запропонував математичну формулу для оцінки кількості активних і здатних до зв’язку цивілізацій у Чумацькому Шляху. Це рівняння враховує:
- швидкість утворення зірок;
- частку зірок із планетами;
- кількість потенційно придатних для життя планет;
- ймовірність виникнення життя;
- ймовірність розвитку розуму;
- здатність до створення комунікаційних технологій;
- середню тривалість існування таких цивілізацій.
На основі цих параметрів виходить, що цивілізацій має бути багато. Проте проєкти на кшталт SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence) не виявили жодного сигналу. Це ставить під сумнів не лише ефективність пошуків, а й наші уявлення про життя у Всесвіті.
Нове дослідження: чи дійсно мовчання космосу є парадоксом?
Цікавий підхід до цього питання запропонував Метью Чивілетті з Університету Нью-Йорка. У своїй роботі він не шукає прямих відповідей, а аналізує ймовірність того, що сигнал від іншої цивілізації вже мав би бути зафіксований — за умови, що певна кількість цивілізацій дійсно передає сигнали.
Якщо ймовірність виявлення сигналу дуже низька, то відсутність виявлень не є дивною. Якщо ж висока — тоді мовчання космосу може мати глибший зміст.
Геометрія, ймовірність і… тиша
Чивілетті починає з геометричних аспектів задачі, далі обчислює ймовірність виявлення одного сигналу, а потім — хоча б одного серед багатьох. Його модель доводить, що положення Землі у Галактиці майже не впливає на ці шанси в простих випадках, що спрощує аналіз.
Головне досягнення дослідження — це прив’язка розрахованих ймовірностей до параметрів рівняння Дрейка. Іншими словами, мовчання радіотелескопів дозволяє обмежити кількість можливих поєднань кількості цивілізацій та тривалості їхнього існування.
Наприклад, модель передбачає 99% імовірність виявлення хоча б одного сигналу, якщо у Чумацькому Шляху існує хоча б одна цивілізація, яка активно передає. Якщо ж ми нічого не чуємо — можливо, цивілізацій немає, або вони мовчать, або зникають дуже швидко.
Читайте також: Чому позаземний розум, швидше за все, штучний
Пошук розуму — пошук себе
Попри всі обмеження моделі, дослідження Чивілетті — вагомий внесок у осмислення Парадоксу Фермі. Воно показує, що навіть відсутність сигналів — це вже дані, які допомагають краще зрозуміти, скільки цивілізацій може існувати та як довго вони живуть.
У майбутньому подібні підходи можуть зробити SETI не просто пошуком контактів, а серйозною аналітичною платформою для розуміння умов виникнення розумного життя.
Бо зрештою, пошук інопланетян — це ще й спроба зрозуміти самих себе.
