Меню Закрити

Новий правопис набув чинності. Час повертатися за парти

Нова редакція “Українського правопису” набула чинності 3 червня, відтепер рекомендовано застосовувати норми і правила цієї редакції.

“Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України”, – йдеться в повідомленні прес-служби Міністерства освіти і науки України в понеділок.

Нову редакцію “Українського правопису” оприлюднено на сайті Міносвіти, вона має 282 сторінки, її норми та правила рекомендовані до застосування в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мови.

Посилання:

*Український правопис 2019

* СТИСЛИЙ ОГЛЯД ОСНОВНИХ ЗМІН У НОВІЙ РЕДАКЦІЇ «УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ» (2019)

Фаріон: Новий правопис – роздвоєний та гібридний

Чимало мовознавців, політиків і пересічних українців критикують новий правопис української мови. До їх числа належить і добре відома знавчиня рідної мови зі Львова Ірина Фаріон.

Нова редакція українського правопису є контраверсійною, роздвоєною та гібридною Але інакшою в сучасних умовах вона не могла бути.

Про це колишній нардеп і мовознавець Ірина Фаріон заявила телеканалу ZIK.

«Коли ми заявляли про себе, як самодостатній суб’єкт світової історії, з огляду на чинний правопис ми отримали гібридний варіант», – сказала Фаріон.

Читайте також:  Новий правопис української мови. Що змінилося

За її словами, це затримує українську мову у її радянській версії і почасти у московській. Тому що в українській мові далі залишаються непритаманні форми.

«Наприклад, є така форма як аудиторія, хоч пропонується варіант – авдиторія. Також у нас далі в мові залишається російська адаптація – кафедра, хоч, звісно, мала б бути катедра, а також етер, Атени і не лише. Далі у нас залишається знову дифтонг у німецьких утвореннях на зразок Лейпциг і Рейн, хоча чомусь Вайнрах, бо мало б бути і Ляйпціг, і Райн.  У нашу мову також пускають «и» у початковій позиції хіба що у двох словах – ирій та Ирод, але кудись щечез «индик». Звісно, що не можуть не пустити в мову слово ич і икати, бо воно споконвіку було нашим. Очевидно, забули про словник Бориса Грінченка, у якого 99 слів маємо із початковим «и», – наголосила вона.

Хоча, вона також подякувала авторам і відзначила, що вони все ж пускають у мову такі слова як дієреза та рієлтер. А під суспільним тиском все ж є люди, які розуміються на граматиці.

Читайте також:  Новий український правопис: опубліковано повний текст

«Іменники третьої відміни з кінцевим «и» після приголосного у всіх стилях ми маємо паралельні форми – радости, любови, незалежности, Руси. Попередня версія була дивною і пропонувала лише в художньому стилі, але я зрозуміла, що предметом компромісу було інше. Бо імені і племені у четвертій відміні в родовому відмінку залишається у російській версії. Тоді, коли в проекті було в художніх стилях – імени і племени», – прокоментувала Фаріон.

Тому, на її думку, є надзвичайно амбівалентні, нелогічні і контраверсійні речі, які відповідають складу комісії, яка опрацьовувала документ. Адже у ньому було дуже добре пораховано кількість осіб, які не виступатимуть за радикальне оновлення української мови.

«Радикальне оновлення української мови – це демосковізація і дерадянізація. Цього не відбулося повною мірою, а лише якоюсь мірою. Тобто так, як у нас все відбувається в політичному житті», – додала Ірина Фаріон.

КОМЕНТУВАТИ

Інші новини в категорії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *