Дослідники з Університету Рокфеллера та Лабораторії Колд-Спрінг-Харбор у Нью-Йорку виявили, що ген NOVA1 може бути ключовим у розвитку мовлення людини. Він унікальний для нашого виду: тоді як майже всі інші ссавці мають однакову версію NOVA1, у людей відбулася зміна лише однієї амінокислоти.
Про це, з посиланням на Science Alert, повідомляє Третє око.
Ця, на перший погляд, незначна мутація могла відіграти критичну роль у виникненні мовлення та еволюційному успіху Homo sapiens. Цікаво, що навіть неандертальці та денисівці мали іншу версію цього гена, що вказує на те, що мутація виникла вже після розходження цих видів.
Раніше дослідники вже визначили ген FOXP2, який впливає на мовлення. Проте він також є в ДНК неандертальців, що свідчить про його участь у формуванні мови, але не обов’язково у сучасній мовній унікальності Homo sapiens.
Вплив NOVA1 на голосові сигнали
Дослідники виявили, що людський варіант NOVA1 зустрічається майже у всіх людей: серед 650 000 досліджених зразків ДНК лише шість осіб не мали його сучасної версії. Щоб краще зрозуміти роль цього гена, вчені впровадили його людську версію в ДНК мишей.
Модифіковані мишенята продовжували видавати той самий обсяг звуків, але їхня структура змінилася: ультразвукові сигнали стали вищими за частотою. Це не впливало на реакцію матерів, але, можливо, свідчило про підвищену соціальну активність. Дорослі самці мишей з цим геном також змінювали свої «співи» під час залицяння – вони стали складнішими.
Дослідники підозрюють, що людський варіант NOVA1 викликає молекулярні зміни в певних ділянках мозку, які контролюють голосові сигнали та їхню складність.
NOVA1 – ключ до мовлення?
Ген NOVA1 впливає на понад 90% інших генів під час розвитку організму. Він кодує білок Nova-1, який модифікує матричну РНК, впливаючи на синтез білків у нейронах. Цей процес може сприяти збільшенню молекулярної різноманітності центральної нервової системи.
Читайте також: Романтичне кохання як біологічна угода
Вчені відзначають, що мутація, яка дала сучасним людям унікальну версію NOVA1, могла виникнути в африканській популяції, що згодом розселилася по світу. Це відкриття відкриває нові горизонти в розумінні еволюції мовлення та комунікації, що, ймовірно, стало одним із визначальних факторів успіху Homo sapiens.
Хто знає, можливо, саме цей ген і дав нам здатність «балакати» по дорозі у велике майбутнє.
