У віці 89 років помер Маріо Варгас Льйоса — видатний перуансько-іспанський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. Про це повідомила його родина в офіційній заяві, яку оприлюднив син письменника Альваро Варгас Льйоса у соцмережі X у неділю.
«З глибоким сумом повідомляємо, що наш батько, Маріо Варгас Льйоса, мирно пішов із життя сьогодні в Лімі, в оточенні рідних», — йдеться в заяві.
Варгаса Льйосу пам’ятатимуть за його масштабні романи, що досліджують теми влади, спротиву та свободи. Серед найвідоміших — «Розмова в “Соборі”» (1969), «Війна на краю світу» (1981) та «Тітка Хулія і писака» (1977), яка була екранізована у фільмі «Tune in Tomorrow» (1990) з Барбарою Херші та Кіану Рівзом у головних ролях.
У 2010 році Шведська академія вручила письменнику Нобелівську премію «за картографію структур влади та пронизливі образи спротиву, бунту і поразки індивіда».
«Його відхід засмутить рідних, друзів і читачів по всьому світу. Але ми сподіваємося, що, як і ми, вони знайдуть утіху в тому, що він прожив довге, сповнене пригод і плідне життя, залишивши по собі творчість, яка його переживе», — додали його діти.
Прощання з письменником відбудеться у вузькому колі сім’ї та друзів.
Президентка Перу Діна Болуарте висловила співчуття родині Варгаса Льйоси, назвавши його «видатним перуанцем усіх часів».
«Його інтелектуальний геній і величезна творча спадщина залишаться вічною спадщиною для наступних поколінь», — наголосили в заяві президентської канцелярії Перу.
Від Ліми до Парижа: шлях письменника
Народжений у місті Арекіпа на півдні Перу, Варгас Льйоса провів дитинство у Болівії, де його дід був перуанським консулом. Згодом навчався у військовому училищі, а потім у Національному університеті Сан-Маркос у Лімі.
Першу п’єсу — «La huida del Inca» — він написав 1952 року, після чого активно співпрацював із літературною пресою. Освіту продовжив в Мадриді, а згодом перебрався до Парижа.
У 1963 році вийшов його дебютний роман «Місто і пси» (La ciudad y los perros), відомий англійською як The Time of the Hero. Він приніс автору міжнародне визнання і був перекладений багатьма мовами. Далі з’явилися «Зелений дім» (1966), «Капітан Пантожа і спецзавдання» (1973) та інші.
Варгас Льйоса мешкав і викладав у Лондоні, працював у США, жив у Барселоні, а 1974 року повернувся до Ліми.
Політика і література
У 1990 році Варгас Льйоса балотувався на пост президента Перу з ліберальною програмою, але програв у другому турі Альберто Фухіморі. Після цього оселився в Іспанії, став громадянином цієї країни у 1993 році, а наступного року здобув престижну премію Сервантеса.
У 2000-х він опублікував низку важливих романів, серед яких «Свято Кози» (2000) — політична драма про диктатуру Трухільйо в Домінікані — та «Неслухняна дівчина» (2006).
Після отримання Нобелівської премії Варгас Льйоса поділився, що надихався творчістю Гюстава Флобера:
«Флобер не був генієм від народження, але став ним завдяки зусиллю, наполегливості, дисципліні. І це надихає».
Письменник вірив у глибокий зв’язок між культурою, свободою і демократією:
«Література — це не лише насолода. Це також важливий інструмент, щоб рухатися вперед у житті».
