Вчені знайшли на Венері ще одну ознаку життя – найпростішу амінокислоту гліцин.
Як говориться в статті Аріджіти Манни з Міднапурского коледжу в Західній Бенгалії, опублікованій на порталі arXiv, елемент був знайдений за допомогою Атакамської великої антенної решітки.
Радіотелескоп виявив у середніх широтах планети характерну лінію поглинання гліцину на частоті 261.87 ГГц. Сигнал був найбільш вираженим поруч з екватором, а в районі полюсів його не спостерігалося.
На думку фахівців, відкриття може свідчити про існування ранніх форм життя в атмосфері Венери.
“У астрофізиці, хімічній фізиці і біофізиці способи синтезу найпростішої амінокислоти гліцин з простих молекул мають велике значення для хімічної еволюції і походження життя”, – вважає автор дослідження.
У вересні вчені з Массачусетса і Кардіффа заявили, що виявили в хмарах Венери газ фосфін, який також може вказувати на наявність життя на планеті.
На Землі фосфін в основному отримують в результаті хімічної реакції на виробництві. Також фосфін виділяється при ударі блискавки і в результаті вулканічної активності, проте в дуже невеликих кількостях, в той час як на Венері виявлені значні запаси цього газу.
На підставі цих даних учені висунули гіпотезу про існування мікроорганізмів. Вони пояснили, що природним шляхом в таких кількостях фосфін може бути отриманий в результаті життєдіяльності бактерій, які живуть в безкисневому середовищі.
Дослідники перевірили всі можливі інші пояснення, але прийшли до висновку, що саме біологічне походження газу є найбільш вірогідним.
“Ми проводили експеримент з чистої цікавості – просто щоб випробувати можливості такого потужного телескопа, як JCMT. Я думала, нам вдасться виключити можливість найекстремальніших варіантів – на кшталт того, що хмари просто кишать живими організмами. Але коли ми отримали перші вказівки на наявність в фосфіну, це був шок”, – розповіла Грівз.
Вчені підкреслили, що це тільки свідчення, а не докази. Не виключено, що у фосфіну є якесь інше, невідоме їм походження.
Підтвердити або спростувати теорію можна буде тільки після відправки до Венери спеціальної космічної місії. Найближча з них може стартувати в 2026-2031 роках.
Варто зазначити, що Венера – друга по рахунку планета від Сонця віддалена від неї на 108 мільйонів кілометрів. Вона обертається навколо світила за 225 діб при середній швидкості 35 км/сек, а на осьовий оборот йде 243 доби. Маса її становить 0,82 від земної, а обсяг, радіус і щільність приблизно однакові.
До того ж, Венера обертається в зворотному напрямку, не так, як всі інші планети. До того ж обертається вона дуже повільно: день на ній триває 243 земних доби. Більшість астрономів переконані, що так трапилось після катастрофічного зіткнення планети з астероїдом – він не лише загальмував Венеру, а й змусив обертатися в іншу сторону.