Астрономи виявили вражаючі докази того, що одна з найближчих до Чумацького Шляху галактик — Мала Магелланова Хмара — буквально розривається під дією гравітації свого масивнішого сусіда.
Мала Магелланова Хмара (ММХ), розташована приблизно за 200 тисяч світлових років від Землі, є карликовою галактикою, яка разом із Великою Магеллановою Хмарою (ВМХ) перебуває у гравітаційному полоні нашої Галактики. Обидві хмари — супутники Чумацького Шляху, і в далекому майбутньому вони мають злитися з ним.
Втім, згідно з новим аналізом зоряних рухів, на ММХ може чекати зовсім інша доля — поступове знищення під впливом сили тяжіння ВМХ. Це тривожне припущення опубліковане 10 квітня в журналі The Astrophysical Journal Supplement Series.
“Коли ми вперше отримали ці результати, то припустили, що сталася помилка в обробці даних,” — розповідає Кенґо Тачіхара, астроном з Університету Нагої в Японії. — “Однак після детальної перевірки стало очевидно: помилки немає, і результати справді вражають.”
ММХ, разом із Чумацьким Шляхом і ВМХ, входить до складу Місцевої групи — скупчення з приблизно 30 галактик у нашому “космічному дворі”. На відміну від нашої галактики, діаметром близько 100 тисяч світлових років, ММХ є відносно малою — лише 7 тисяч світлових років у поперечнику. Вона обертається навколо ВМХ кожні 900 мільйонів років, а навколо Чумацького Шляху — раз на 1,5 мільярда років.
Щоб дослідити внутрішню динаміку ММХ, вчені скористалися даними місії Gaia — космічного апарата Європейського космічного агентства, який нещодавно завершив свою роботу. Gaia створила карту положень понад 2 мільярдів зірок у нашій Галактиці та її околицях. Аналізуючи третій пакет даних місії, дослідники простежили рухи приблизно 7 тисяч зірок у ММХ — і натрапили на несподіване відкриття.
“Зірки в ММХ рухаються у протилежних напрямках з обох боків галактики, наче їх розтягує якась сила,” — пояснює Тачіхара. — “Деякі зірки прямують у бік ВМХ, інші — навпаки, віддаляються від неї.”
Ці рухи свідчать про те, що масивніша ВМХ тягне до себе зірки ММХ, повільно руйнуючи її структуру.
Більше того, вчені з подивом помітили, що на відміну від Чумацького Шляху, масивні зірки ММХ не обертаються навколо її осі. Це може свідчити про помилки у наших уявленнях щодо маси галактики та її минулих взаємодій із ВМХ і Чумацьким Шляхом.
Подальші дослідження цих аномалій можуть дати ключі до розуміння еволюції галактик. Через низький вміст важких елементів і слабке гравітаційне поле, ММХ, ймовірно, схожа на типові галактики раннього Всесвіту. Вивчення її взаємодії з ВМХ може допомогти зрозуміти, як формувалися й змінювалися галактики упродовж мільярдів років.
“Ми не можемо отримати «вид зверху» на нашу рідну галактику,” — зазначає Тачіхара. — “Тому ММХ і ВМХ — єдині галактики, у яких ми можемо безпосередньо вивчати рух зірок. Це дослідження надзвичайно важливе для розуміння процесу формування зірок у взаємозв’язку з динамікою галактики.”
Джерело: Live Science
