Китайський місячний зонд Chang’e-6 зібрав зразки ґрунту та каміння на зворотному боці нашого супутника і стартував із його поверхні, розпочавши свою подорож назад на Землю. Вантаж, який він перевозить, стане першими зразками місячного ґрунту, зібраними з віддаленої сторони супутника.
В оновленому повідомленні Національне космічне управління Китаю оголосило, що спусковий модуль Chang’e-6 успішно вийшов на місячну орбіту. На цій орбіті він має передати зразки до капсули, що приєднана до орбітального апарату зонда.
Якщо все піде за планом, космічний апарат залишить орбіту Місяця, повернеться на Землю та приземлить капсулу зі зразками в регіон Внутрішньої Монголії Китаю приблизно 25 червня.
Місія Chang’e-6 розпочалася 3 травня та успішно приземлилася у районі басейну Південного полюса-Ейткена 2 червня. За допомогою дриля та роботизованої руки, посадковий апарат зібрав 2 кілограми каміння та ґрунту з місця посадки. Водночас міні-ровер виїхав на поверхню та сфотографував посадковий модуль.
У районі висадки було також розгорнуто п’ятизірковий червоний прапор, який ніс посадковий модуль Chang’e-6.
Як повідомили в CNSA, це перший випадок, “коли Китай самостійно та динамічно демонструє національний прапор на зворотному боці Місяця. Прапор виготовлено з нових композитних матеріалів за спеціальною технологією».
Зразки, зібрані місією Chang’e-6, можуть надати нову інформацію про південну полярну область Місяця. Ця зона викликає особливий інтерес, адже передбачається, що вона містить запаси водяного льоду, які можуть бути важливими для підтримки майбутніх поселень на Місяці.
NASA планує зосередитися на південному полярному регіоні для своєї майбутньої місії марсохода VIPER та для висадки екіпажу на Місяць, запланованої на 2026 рік.
Китайська космічна програма має власні плани щодо розширення досліджень Місяця, включно з ще однією роботизованою місією, запланованою на 2026 рік, відомою як Chang’e-7, та має намір здійснити посадку з екіпажем до 2030 року.
За останній рік поверхня Місяця стала популярним місцем для роботизованих зондів. До успішних місій належать індійський Chandrayaan-3, японський SLIM та Odysseus від Intuitive Machines. Серед менш успішних спроб були російська Luna 25, Hakuto-R від iSpace та Peregrine від Astrobotic.
