Китай економічно уже відновився. А США і Європа сповзають у прірву

Друкарський верстат Китаю продовжує працювати в «турборежимі», заливаючи грошима коронавірусну кризу в другій економіці світу.

Китайська економіка успішно відновилася після весняного пандемічного провалу, заявила в понеділок офіційний представник Державного статистичного управління КНР Лю Айхуа, коментуючи дані за третій квартал.

Вони показали, що зростання ВВП КНР прискорилося з 3,2% кварталом раніше до 4,9%, а зростання промислового виробництва – 0,4% до 1,2%.

Вперше з початку кризи відновилося зростання інвестицій (+ 0,8% рік до року) і продовжилося зниження безробіття: воно склало 5,4% проти 5,6% у другому кварталі.

Оборот роздрібної торгівлі залишився в глибокому мінусі за підсумками кварталу (-7,2%), але місячні дані за вересень вже показали його зростання – на 3,3%.

Головним локомотивом китайської економіки залишається гігантська кредитна емісія, яку проводять банки і Народний банк КНР.

За вересень в країні було видано 1,5 трильйона юанів нових кредитів, а показник загального соціального фінансування (total social financing, TSF), що включає в тому числі і тіньові банківські продукти, підскочив на 3,5 трильйона юанів.

Загальний обсяг кредитного фінансування в економіці досяг нового рекорду в 280 трильйонів юанів (41 трлн дол). З початку року економіка КНР отримала 29,6 трлн юанів додаткових грошових вливань – суму, еквівалентну чверті китайського ВВП.

Загальний борг економіки вперше в історії перевищив 300% ВВП і до кінця року, за прогнозом Інституту міжнародних фінансів, досягне планки в 325% ВВП.

Кредитний імпульс китайської економіки підтримує мир і ринки, констатує глава досліджень Азії в HSBC Фредерік Нойман: компанії КНР нарощують борг, закуповуючи сировину і генеруючи попит.

Читайте також:  ВООЗ б'є на сполох. Новий китайський вірус передається від людини до людини

Порядку чверті всіх грошей іде на внутрішній ринок нерухомості, який продовжує нагріватися, показуючи зростання на 6-7% на рік, відзначає головний економіст ING Ірис Панг.

Грошова маса збільшується двозначними темпами, що ніяк не відбивається на юані, який продовжує зміцнюватися і вперше з 2018 року коштує дорожче 6,7 юаня за долар. Це, втім, результат глобального ослаблення долара, а також припливу спекулятивного капіталу в китайські активи, вважає Панг.

Ефективність цього кредитного «допінгу», на якому побудовано китайське економічне диво, неухильно знижується, констатують аналітики GNS Economics: якщо до 2008 року борг зростання лише незначно швидше, ніж ВВП, то в останнє десятиліття ця розбіжність стало більш ніж триразовим. З 2007 року борг зріс на 25 трильйонів доларів, а економіка – лише на 7,6 трлн.

Іншими словами, на кожен долар нового боргу в Китаї створюється лише 33 цента нового ВВП.

Де-факто китайська економіка перетворюється в «фінансову піраміду», категоричні в GNS: відсотки по кредитах з’їдають близько 20% китайського ВВП, а обслуговування накопиченого боргу відбувається за рахунок подальшого збільшення боргу, замикаючи ситуацію в порочне коло.

Кожен новий кредитний імпульс, який світова економіка отримує з Китаю, слабкіше попередніх, і цей не стане ні винятком, вважає Нойман: він «вичерпається швидше, ніж під час минулої глобальної кризи».

Зазначимо, що експерти вже неодноразово пророкували економічну катастрофу Китаю. Однак наразі їхні прогнози ще жодного разу не підтвердилися.

Із кожної кризи Китай виходив лише сильнішим.

------

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *