Космічний корабель LightSail 2 успішно розгорнув свої сонячні вітрила на орбіті Землі. Невдовзі після 12:00 за тихоокеанським часом (19:00 UTC) Планетарне товариство повідомило в Твіттері, що вітрила розгорнуті, і що космічний корабель пливе під натиском сонячного світла.
Парус LightSail 2 насправді становить собою систему з чотирьох менших трикутних вітрил, які при розгортанні утворюють один великий квадрат. Після розгортання вітрило має розміри 32 кв. метри або 340 кв. футів. Після розгортання його можна використовувати для підняття орбіти космічного корабля, демонструючи потужність та корисність сонячних вітрил.
SAIL DEPLOYMENT COMPLETE! We’re sailing on SUNLIGHT!!!!! pic.twitter.com/PA74NMa7Ry
— Planetary Society (@exploreplanets) July 23, 2019
Сонячне вітрило використовує імпульс фотонів, що виходять від Сонця, майже так само, як вітрильник вловлює енергію вітру. Легкий парус захоплює фотони. Фотони відбиваються від поверхні, приводячи вітрило в рух. Це легка, проста технологія, яка має великий потенціал.
У космічному вакуумі це працює. Адже там нема опору руху космічного корабля, тому з часом, коли все більше і більше фотонів відскакують від вітрила, його швидкість збільшується. І усе це відбувається без будь-якого палива і двигунів.
У певному сенсі сонячне вітрило на косміному кораблі схоже на вітрило на човні. Воно може бути встановлене під кутами, щоб направляти рух. Якщо вітрила спрямовані прямо на Сонце, космічний корабель полетить прямо від Сонця.
Але змінивши кут вітрила, космічний корабель, який використовує їх, може керувати і рухатися через Сонячну систему і за її межі.
Такі вітрила отримують все більше і більше імпульсів під час подорожі. Космічний корабель з сонячним вітрилом може досягати швидкостей, яких ніколи не зможе досягти хімічна ракета, хоча, очевидно, вони не можуть самостійно подолати гравітаційного тяжіння Землі.
Звичайно, імпульс не може збільшуватися з тією ж швидкістю завжди. Чим далі сонячне вітрило опиняється від Сонця, тим менше фотонів потрапляє в нього. І хоча рух не сповільниться в порожнечі простору, швидкість прискорення корабля зменшиться.
Від сонячного світла – до лазерів
Однак сьогодні розробляється ідея, згідно з якою лазери можуть бути спрямовані на сонячні вітрила, щоб допомогти їм прискоритися іще більше.
Сила лазера буде прискорювати космічний корабель до швидкості близько 60 000 км/с або 20-ти відсотків швидкості світла.
Наша сусідка – Альфа Центавра – знаходиться на відстані 4,37 світлових років, тому навіть при використанні лазерів кораблям проекту Breakthrough Starshot знадобиться 20 років, щоб дістатися до неї.
Але це зовсім інший і більш амбітний проект, ніж LightSail 2. Крім того, Breakthrough Starshot – це проект російського мільярдера, тоді як LightSail – це публічний некомерційний космічний корабель, побудований на гроші, зібрані ентузіастами.
І його успіх сьогодні – прекрасне досягнення.
LightSail 2 – це демонстраційна місія, покликана показати, як навіть маленький сонячний парус може підняти орбіту космічного корабля. Є ще багато перешкод, які потрібно подолати, щоб розвинути. У кінцевому підсумку його технологія може відіграти важливу роль в дослідженні нашої Сонячної системи.
Але сьогодні насолоджуйтеся успіхом Планетарного товариства!