Коли люди полетять на Сатурн?

Сонячне затемнення Сатурном

Дослідження Сонячної системи людиною не зупиниться на Місяці та Марсі. Зрештою, наші нащадки розселяться і на віддалених планетах та їх супутниках. Для тих, хто цікавиться освоєнням космосу, питання полягає лише в тому, коли, а не в тому, чи це відбуватиметься. Відповіді це питання присвячена нова стаття, опублікована на arXiv групою дослідників зі США, Китаю та Нідерландів.

Їхній підхід найвищою мірою теоретичний, але він, ймовірно, точніший, ніж попередні оцінки, і дає розумне уявлення про те, коли ми можемо очікувати побачити людей у ​​зовнішній частині Сонячної системи. Отож ми можемо досягти системи Сатурна до 2153 року.

Автори використовують дві змінні – бюджет NASA та рівень технологій освоєння космосу.

Використання у розрахунках бюджету NASA може здатися відносно упередженим, оскільки агентство представляє лише одну країну, навіть якщо у цієї країни найширша космічна програма у світі. Тим не менш, у загальному плані він може служити показником для фінансування космічних досліджень, хоча останнім часом більше уваги приділяється приватному сектору.

У космічному співтоваристві, безперечно, точаться суперечки про те, чи буде перша людина на Марсі взагалі співробітником урядової агенції. У будь-якому випадку, використання бюджету НАСА як змінна рівняння відкриває відносно просту лінійну залежність між часом і бюджетом без поправки на інфляцію.

Технологічний прогрес важче підрахувати, але автори використовують модель кількості статей, опублікованих у цьому році, в яких згадується дослідження далекого космосу як показник рівня технологій, необхідного для виконання цих місій. Залежність, яку вони виявили для цієї метрики кількості статей з часом, є експоненційною, досягнувши останнім часом максимуму майже 2000 статей на рік.

Ця комбінація лінійних та експоненційних залежностей призводить до рівняння, яке можна вирішити, підставивши точки даних для відстані та часу початку космічних перегонів, першої посадки з екіпажем на Місяць та (все ще гіпотетичної) першої посадки з екіпажем на Марсі. З цієї моделі починають випадати дати віх.

Людство може досягти поясу астероїдів у 2073 р., системи Юпітера у 2103 р. і, нарешті, Сатурна вже у 2132 р.

Проте, існують значні потенційні відмінності, що базуються на невизначеності запланованої посадки на Марс. Проте загальною тенденцією є експоненційне дослідження, поки ми зберігаємо наш поточний рівень технологічного прогресу та бюджетних рівнів.

Прокрутити вгору