Кілька уроків дона Хуана

Карлос Кастанеда
Карлос Кастанеда
Карлос Кастанеда.

Варто читати ті книги, які містять не заяложений сюжет, невідомі досі для вас факти, цікаві ідеї і ті, що написані чи перекладені доброю українською мовою. Ці критерії – не догма. Але саме вони допомагають мені пересіювати сучасну літературу.

Останнім часом я надаю перевагу творам, що несуть в собі не просто цікаві думки, а інструментарій ідей. Але не абстрактних, а таких, які можна застосувати для зміни свого мислення і способу життя. До їх числа, безперечно, належить і серія романів Карлоса Кастанеди про його спілкування із мексиканцем доном Хуаном.

Якщо ви читали хоч би один твір Кастанеди із цієї серії, то знаєте, що антропологічні пошуки автора привели його до носія таємних для нас знань індіанської магії. Відтак молодий чоловік з вищою освітою на багато років стає учнем старого неосвіченого індіанця. І той із незламною волею намагається перетворити його спочатку на Мисливця, а потім – на Воїна.

Я залишу за дужками цього тексту сумніви про правдивість містичних подій і переживань Карлоса Кастанеди чи його героїв. Його книги – не наукова розвідка, а повноцінний художній твір. Тому Кастанеда мав право на ненаукове трактування фактів і подій, а також – на вигадку.
Однак його твори містять чимало практичних порад, які варто уважно вивчити і повсякденно застосовувати у своєму житті.

Скажімо, Дон Хуан радить Кастанеді (чи його герою) не жити за усталеним розпорядком дня – вставати в одну і ту ж годину, бігти у ванну, снідати, летіти на роботу, виходити на обід. Після роботи – через магазини чи кав’ярні або пивбар – повертатися знову додому, щоб через кілька годин знову опинитися у ліжку у визначену годину.
Варто навіть зламати звичку добиратися на роботу однією і тією ж дорогою.

Але чому? – запитаєте ви.

Бо так ми уподібнюємося до дичини, яка ходить визначеними стежками у визначений час і – стає здобиччю мисливця. А той добре знає її розпорядок.

Справжній Мисливець або Воїн ніколи не дотримується у житті розпорядку дня. Він усвідомлює, що будь-якої миті теж може стати чиєюсь здобиччю.

Їжте не за розпорядком (сніданок, обід, вечеря), а лише тоді, коли відчуваєте голод. Ніколи не переїдайте, щоб і згодом мати харч для прожиття. (Ось вам і вирішення проблеми надмірної ваги.)

Вирушаючи в дорогу, подбайте, щоб ваші руки завжди були вільними. Усе необхідне слід спакувати у наплічник. Натомість руки ви можете використати для полегшення ходи. Кастанеда пише, що простір пронизаний мільйонами енергетичних ліній. Ідучи, ми можемо перебирати їх руками, пришвидшуючи свій рух.

Зітріть власну історію. Що це означає? Позбавте своє оточення інформації про себе. Люди не повинні знати про кожен ваш крок – де ви буваєте, чим займаєтеся і що обмірковуєте. Без цієї базової інформації ваше оточення не буде перемивати вам кісточки, а відтак – не зможе на вас впливати. Загадковість, до слова, одна з найпривабливіших рис людини.

Не поводьтеся, як бог або безсмертний. Ухвалюйте виважені рішення і одразу беріться їх виконувати. Завжди доводьте розпочате до кінця. Адже ніхто не знає, скільки у нього залишається насправді часу.

І на останок іще одна порада, яку я особисто дуже люблю.

Коли вас посідають сумніви, і ви не знаєте, як вчинити, запитайте поради у своєї Смерті.
Дон Хуан каже, що Смерть завжди поруч з нами, ліворуч, на відстані витягнутої руки. Часом ми можемо побачити куточком ока її тінь. І доки вона не торкнулась вас – вважайте, що нічого страшного з вами ще не трапилося.
Василь Терещук

Прокрутити вгору