Глобальна криза поглиблюється. І вона не остання – експерти

дизельний генератор

Глобальна паливна криза не вщухає, а навпаки, набирає обертів. До дефіциту природного газу і п’ятикратного зростання цін на нього ще до настання зими в північній півкулі тепер додався ще і брак нафти.

Газ подорожчав через бурхливе зростання попиту услід за пробудженням світової економіки від ковідної летаргії, до чого додався цілий букет дрібніших причин: від переходу до зеленої енергетики до виснаження запасів в сховищах через торішні холоди. Тим, кому газу не вистачило, довелося переходити на більш брудні види палива, включаючи вугілля і нафтопродукти, ідеться у матеріалі ВВС.

В результаті попит на нафту виросте на 500 тисяч барелів на добу, і в останні місяці 2021 року світовий дефіцит складе не 200, а всі 700 тисяч барелів на добу, попередило Міжнародне енергетичне агентство (IEA). Обіцяного збільшення поставок від країн ОПЕК + чекати доведеться до січня.

Це погані новини для споживачів, оскільки дорога енергія стримує відновлення промисловості і б’є по кишені громадян, залишаючи їм менше грошей на покупки всього іншого після оплати рахунків за світло. В результаті економіка отримує подвійний удар: зростання сповільнюється, а ціни розганяються.

А для виробників нафти, в тому числі для Росії, дефіцит сировини, навпаки – хороша новина. Ціни вже побили трирічний рекорд і перевищили 85 доларів за барель сорту Brent. І якщо вірити прогнозам президента Володимира Путіна, це не межа.

Крім додаткових доходів дефіцит і зростання цін на сировину несуть виробникам іншу радість.

Енергетична криза пригальмувала зелену революцію і звернув увагу жителів розвинених країн на те, що рахунок за перехід в чисте майбутнє доведеться оплачувати їм. Крім зловтіхи (ми вам говорили, що на одних вітряках не прожити), нафтовики отримали надію на поступливість влади та інвесторів, яку досі неохоче схвалювали нові проекти в «брудній» енергетиці.

Ця криза не остання

Ось і IEA – мозковий центр країн-споживачів викопного палива – на цьому тижні попередило, що в процесі переходу економіки на відновлювану енергетику світу доведеться пережити ще не одну енергетичну кризу подібну до нинішнього.

А все тому, що вкладення у видобуток нафти, вугільні та атомні електростанції та іншу традиційну енергетику вичерпалися після цінового колапсу 2014-15 і 2020 років, а інвестиції в створення альтернативної енергетики недостатні для будівництва вітряків і сонячних ферм в кількості, здатній задовольнити зростаючий попит на енергію з боку країн, що розвиваються і населення планети, яке до 2050 року додасть ще 2 млрд людей.

В результаті склалася парадоксальна ситуація: нафта і газ – одна з небагатьох галузей світової економіки, повністю виконує цілі скорочення викидів заради досягнення вуглецевої нейтральності та запобігання подальшого нагрівання планети, що загрожує катаклізмами, масовою міграцією та бідністю.

Всі інші галузі – транспорт, електроенергетика – серйозно відстають від цілей, взятих на себе майже всіма країнами світу в Паризькому угоді.

Якщо не прискоритися, ця паливна криза виявиться далеко не останньою.

«IEA неодноразово вказувало на вихід з цього глухого кута – необхідно різко збільшити вкладення в технології чистої енергетики і інфраструктуру. Але зробити це потрібно швидко. В іншому випадку світові енергетичні ринки чекає турбулентне і неспокійне майбутнє», – попередило IEA.

Раніше повідомлялося, що через паливну кризу 100 млн китайців залишилися без електрики.

Прокрутити вгору