Гетьман Іван Мазепа і лжеанафема РПЦ

Іван Мазепа, анафема23 листопада, у 1708 році, Російська православна церква піддала анафемі гетьмана Івана Мазепу  (1639–1709), українського політичного і військового діяча, дипломата, гетьмана Війська Запорозького, голову козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і на всій Наддніпрянській Україні.

У молодості Іван Мазепа служив при дворі польського короля Яна II Казимира. Він знав багато мов: російську, італійську, польську, німецьку та французьку. Адже за наполяганням своєї матері, він спочатку закінчив Києво-Могилянську колегію, а пізніше навчався в Польщі.

По обранню гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.

Саме Іван Мазепа створив перший український флот.

Мазепа був одним із найбагатших у всій Європі. Йому допомогли розробити рудники з золотом і сріблом в Полтавській області.
.
Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На свої особисті гроші він спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, що успішно протистояти турецькій армії.

Тривалий час Мазепа формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року розірвав з російським царем і перейшов на бік шведів.

Дізнавшись про вчинок Мазепи, Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зрівняти гетьманську столицю Батурин із землею, а саму столицю перенести до Глухова. Там же у Глухові, 16 листопада 1708 року, була розіграна страта «зрадника»: на площі спорудили ешафот та повісили ляльку Мазепи, а прибічники російського царя Меншиков і Головкін розірвали всі гетьманські грамоти й нагороди.

Анафема – інструмент боротьби Російської імперії з непокірними

Проте, Петру І і цього виявилося замало. 23 листопада у глухівському Троїцькому соборі в присутності царя і всього генерального штабу, а також «вірних» козацьких старшин митрополит київський Іосаф проголосив анафему Мазепі. У той же день подібна церемонія відбулася в Успенському соборі Кремля.

Варто зазначити, що від самого початку анафема Івана Мазепи була чисто політичною, а не церковною справою. Відомо, що рішення про неї прийняв цар, а не Синод. Окрім того, анафема гетьмана так і залишилася внутрішньою справою Московської церкви. Після прокляття 1708 року всі заслуги гетьмана Мазепи були негайно забуті, пам’ять про нього активно винищувалась.

Читати також:  Гетьман Іван Мазепа і його поетична "Дума"

За наказом Петра І по всій Україні прокотилася хвиля арештів симпатиків Мазепи та ліквідація всього того, що могло нагадувати про нього. Впродовж багатьох років в устах усіх прибічників російського царату ім’я гетьмана стало символом зради, але в пам’яті українців він національний герой, людина, яка хотіла об’єднати українські землі, гетьман, який прагнув незалежності своїй державі.

Лише через двісті років, за часів Української Революції, вперше після проголошення анафеми, в Софійському Соборі відправили урочисту панахиду за гетьманом Мазепою.

В подальшому, впродовж ХХ століття українські церкви – Українська православна церква Канади, Українська греко-католицька церква, а потім і Українська автокефальна православна церква та Українська православна церква Київського патріархату, не визнавали анафему та клопотали за її зняття.

Зрештою, у вересні 2018 року, Вселенський Патріархат визнавав анафему, яка була накладена на Івана Мазепу, не канонічною.

Плюс до теми:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.