Вперше в історії віддалені камери в Африці зафіксували, як дикі шимпанзе не лише споживають ферментовані фрукти, що містять алкоголь, а й діляться ними одне з одним.
Це відкриття кидає виклик уявленню про те, що спільне вживання алкогольних напоїв є винятково людською традицією. Можливо, її витоки сягають глибше — ще до появи виду Homo sapiens.
“Спільне вживання алкоголю, зокрема в рамках застіль, сприяє формуванню й зміцненню соціальних зв’язків”, — пояснює провідна авторка дослідження, приматологиня Анна Боуленд з Університету Ексетера (Велика Британія). — “Тож якщо дикі шимпанзе також їдять і діляться ферментованими фруктами, постає запитання: чи отримують вони схожі соціальні вигоди?”
Дослідники з Великої Британії, Канади та США вивчали західних шимпанзе (Pan troglodytes verus), що мешкають у Національному парку Кантаньєз у Гвінеї-Бісау. Оскільки ці тварини не звикли до присутності людей, вчені встановили у трьох локаціях автоматичні камери, що реагують на рух.
Отримані відео показали: шимпанзе не лише поїдають ферментовані плоди африканського хлібного дерева (Treculia africana), а й пасивно діляться ними. У 90% випадків аналіз плодів підтвердив наявність у них етанолу — вміст алкоголю коливався від 0,01 до 0,6%.
Це значно нижче, ніж у людських напоях (наприклад, у пиві — від 4% ABV, у вині — 10–15%, у міцному алкоголі — 40% і більше). Але варто врахувати: фрукти становлять більшість раціону шимпанзе, а більш стиглі плоди вони полюбляють найбільше. Отже, з часом доза спожитого алкоголю може накопичуватись.
Зафіксовано десять випадків “частування” ферментованими фруктами серед 17 шимпанзе різного віку й статі. Здебільшого це було пасивне поділення — тварина дозволяла іншим їсти свій плід. В одному випадку було навіть зафіксовано “активно-пасивне” частування: шимпанзе дозволив іншому взяти шматочок прямо з рота.
Читайте також: Рідкісне фото мавпи, яка осідлала оленя
Жодної агресії чи небажання ділитися не спостерігалося, що свідчить про потенційну соціальну цінність цього ритуалу.
Дослідники також звертають увагу: приблизно 10 мільйонів років тому в спільного предка африканських людиноподібних мавп з’явилася мутація, яка значно покращила здатність метаболізувати етанол. Це могло бути адаптацією до життя на землі, де частіше трапляються перестиглі (а отже, ферментовані) плоди.
“Шимпанзе не діляться їжею просто так. Тож цей випадок може бути ключем до розуміння витоків таких людських традицій, як застілля”, — зазначає співавторка дослідження, антропологиня Кімберлі Хокінґс з Університету Ексетера. — “Можливо, ми бачимо еволюційні витоки ритуалів, які колись з часом перетворились на наші свята і бенкети”.
Дослідження опубліковане у науковому журналі Current Biology.
