Досить помирати за Україну!

Мене дуже здивувала реакція суспільства на захист наукового ступеню Ківою.

Доречі, ви помітили, що мало хто навіть згадує його ім’я, кажуть просто – Ківа кандидат наук. А його між іншим зовуть Ілля.

Так от, мене дивує реакція. Шановані люди на знак протесту палять свої дисертації, відмовляються від дипломів і звань, припиняють наукову діяльність та навчання в аспірантурі…

А може досить?

Скільки можна побиватися через корупцію, невігласів в науці, популістів у політиці, проросійських Героїв України, заслужених артистів з корпоративів та іншої радянської спадщини?

Ми що? Московити, які самі штовхають свій автозак?

Чому шановані люди спалюють свої дисертації, але не Ківи, Шкарлети, тощо?

Це те саме, коли в суспільство закидають хворобливу думку, що за Україну потрібно помирати, а не вбивати.

Не вбивати ворогів, не викидати їх з політики, не викидати їх з науки, а самим помирати, спалювати свої дисертації, іти з аспірантур на знак протесту…

Ми що? Московити, які самі штовхають свій автозак?

Хай вони спалюють свої кандидатські. Хай вони здають свої нагороди, хай вони ідуть геть з політики під крики “ганьба” від громадянського суспільства.

Це не складно.

Рух Опору Капітуляції ходили під суди на захист книги про Стуса і Медвєдчук програв.

Андрій Антоненко сидить в тюрьмі, але ми витягнемо і його, як відстояли інших, просто потрібно на пару тисяч небайдужих громадян більше під суд.

Не паліть плоди своєї наукової праці, а робіть навпаки.

Коли студенти виходили проти Шкарлєта чи виходили Ви? Ні? От тепер Ілля Ківа кандидат наук.

Так може треба виходити?

Бо ця зелена та проросійська чума дивиться на попіл ваших дисертацій та глузує. І мають рацію.

Досить помирати за Україну.

Борітеся – поборете, вам Бог помагає!

Мирослав ГАЙ, волонтер

Прокрутити вгору