Донецьк: “Віддам кролячу шубу за 3 кг цукру”

Жителі Донецька знову почали активно обмінювати власні речі на продукти. Упродовж останніх кількох місяців оголошень про такий обмін в соцмережах було менше, ніж, наприклад, в 2015-2016 роках. Проте за кілька днів їх кількість зросла, пише  видання «Сегодня».

Самі мешканці Донецька пояснюють ситуацію просто – немає грошей.

Обміняю шубу за 3 кг цукру“Чоловік працює на шахті. Повинен отримувати 10-12 тисяч рублів. За минулий місяць виплатили 2 тисячі і сказали, що невідомо, коли буде наступна частина. Синові три роки. На які гроші його годувати-одягати – нам незрозуміло. До керівництва шахтарі не ходять – бояться після минулих виступів, коли кілька людей звільнили з “вовчими квитками”. Так і живемо на дві тисячі. Більше допомоги нізвідки чекати, все у нас забрали, все заборонили. ніяких тобі “гуманітарок”, ніяких ахметівських пакетів по 10 кілограм продуктів і дитячого харчування. Нічого немає, порожнеча і відчай… “, – нарікає донеччанка Світлана.

Читати також:  Лавров: Томос Україні допоміг отримати Вашингтон

З оголошень видно, що матері віддають свій одяг і предмети побуту, дитячі іграшки. Натомість просять фрукти, солодощі, просто продукти харчування, побутову хімію.

Речі на обмін. Донецьк“Зараз, коли знову почалися обстріли, люди бояться, що повториться 2015 рік, коли неможливо було щось купити, бо мало що привозили. Але зараз все є, а грошей у людей немає купувати солодощі. Плитка нормального шоколаду, українського, коштує 70-80 рублів, і не всякому по кишені. На ринку, я бачила, як господині по два огірка купували – більше не могли собі дозволити. Звичайно, як тут дітям вітаміни знайти. Добре якщо є свій сад-город, а якщо ні? – міркує мешканка Макіївки Людмила Зорич. – Взагалі, видно, що купівельна спроможність у людей впала. У нас на ринку черги – тільки за дешевою рибою типу кільки. Пенсіонери курячі супові набори по 200 грам беруть. Їм дуже важко, ви не уявляєте як! ”

Читати також:  Правильна полька. Жінка приїхала в Тернопіль і виправила помилку сина

Донеччани кажуть, що поповнили запаси солі і консервів, купують сірники, свічки, батарейки.

“Обстріл посилилися. Може, нас нарешті звільнять? Ми згодні потерпіти, аби пекло закінчилося. Жити в цьому страху, в цій депресії і голоді вже неможливо. Закуповуємо потроху припаси, якщо раптом знову надходжень продуктів не буде. Аби все не дарма”, – резюмує житель міста Євген Лигін.

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.