Світлові цикли Землі глибоко впливають на мільярди живих організмів. Тварини часто демонструють різку зміну поведінки під час сонячних затемнень. Але чи здатні реагувати на такі події рослини?
Під час сонячного затемнення в лісі регіону Доломіти в Італії міжнародна команда дослідників спостерігала вражаюче явище: дерева не просто реагували на затемнення Сонця — вони, схоже, очікували його.
Синхронна реакція дерев
Дослідники під керівництвом професора Алессандро Кйолеріо (Італійський технологічний інститут) та професорки Моніки Ґальяно (Університет Південного Хреста, Австралія) вивчали електробіологічні сигнали ялиць. У момент затемнення сенсори, під’єднані до трьох дерев — двох дорослих (70 років) і одного молодшого (20 років), — зафіксували синхронізацію електричних імпульсів ще до початку затемнення.
Двоє старших дерев продемонстрували сильнішу й ранішу реакцію на затемнення, ніж молоде дерево. Це може свідчити про те, що з віком дерева “вчаться” реагувати на періодичні явища, подібно до їхньої реакції на зміну сезонів.
Читайте також: Полярні сяйва і затемнення – Божі знаки перед “очищенням”
Ліс як єдиний організм
Сигнали, які проходили між деревами, зафіксували на рівні водних і лімфатичних молекул. Навіть пеньки, що залишилися від зрубаних дерев, продемонстрували слабку, але помітну реакцію. Це вказує на те, що вони залишаються живими й досі інтегрованими у “мережу” лісу.
Дослідники провели додаткове комп’ютерне моделювання та застосували аналітичні методи, зокрема з квантової теорії поля. Отримані дані підтвердили результати експерименту: біоелектрична активність дерев була не лише індивідуальною реакцією, а й координувалася на рівні всього лісу.
Що це означає?
Це відкриття поглиблює наше розуміння складних взаємозв’язків між деревами. Раніше вже було встановлено, що дерева обмінюються сигналами, наприклад, через мікоризні мережі або хімічні сполуки. Тепер маємо докази того, що в надзвичайних умовах дерева можуть діяти злагоджено, майже як один живий організм.
Такі механізми можуть відігравати важливу роль у стійкості екосистем, їхній здатності до адаптації та збереження біорізноманіття.
Чому це важливо?
Результати підкреслюють важливість збереження старих лісів — саме вони є “носіями” екологічної пам’яті та джерелом взаємозв’язків, які підтримують життя всього лісу. Захищаючи старовікові дерева, ми не лише зберігаємо ландшафт — ми захищаємо знання, накопичені природою впродовж століть.
Джерело: The Conversation
