В українському суспільстві наростають побоювання, що чинна влада у Києві усе більше схиляється до того, щоб задля припинення війни віддати московським загарбникам частину українських територій. Про такі побоювання пише і львівський науковець Микола Бандрівський. Він наводить аналогію з подіями 20-х років минулого століття.
На цій світлині більш як столітньої давнини ви бачите залізничний перон у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), на якому гуртом стоять українські й польські офіцери та генерали. На передньому плані, праворуч – Симон Петлюра, а поруч з ним – Юзеф Пілсудський. Це фото датоване початком липня 1920 року і нині виставлене на сторінці Історія та пам’ятки Прикарпаття.
Чи ця світлина може мати якесь відношення до нашого сьогоднішнього дня?
Гадаю, що так, бо нині Президент України опинився у схожій ситуації, як близько сотні років тому його попередник – Симон Петлюра. А саме: йому доводиться вирішувати віддавати чи ні українські території ворогові, який їх захопив.
Щось подібне діялося у 1919 році з українською Галичиною та суміжними землями Західно-Української Народної Республіки, яка тоді вже другий рік вела затяжну й криваву війну з Польщею, відстоюючи своє право залишатися українцями у своїй державі, а не ставати поляками…
І, якби не раптова зрада Петлюри, який – всупереч попереднім домовленостям – відмовився надати військову допомогу галицьким українцям в їх кровопролитній і вельми жорстокій війні з поляками, то хто зна, який би розвиток мали історичні події далі…
Отож, хвалених петлюрівських полків і вкрай потрібних боєприпасів, ми тоді, від Києва, так і не дочекалися… Можливо, ЗУНР (чи “Західні області УНР”, як тоді в Києві було прийнято називати) у ті місяці й вистояла б та перемогла ворога. Але Петлюра не лише цинічно “кинув” галицьких українців, залишивши їх напризволяще в їх боротьбі, але ще й уклав мир з поляками. І далі вже разом з Пілсудським протистояв полкам Будьонного.
Читайте також: Нідерланди офіційно дозволили передати літаки F-16 Україні
Однак вже через чотири місяці поляки в особі Пілсудського самі “кинули” Петлюру, розірвавши з ним усі попередні домовленості. І для Петлюри то був не тільки програш на усіх фронтах, а таки справжній крах його наївних ілюзій будувати Велику Україну без галицьких українців…
Отож, коротке резюме:
По-перше, усі обставини вказують на те, що теперішнього президента України таки схилили до того, щоб віддати частину східноукраїнських територій російському агресорові. І вже невдовзі Володимир Зеленський може вчинити з окупованими частинами Донбасу, Запоріжжя чи Слобожанщини так само, як Петлюра, віддавши у 1919 році полякам Галичину;
По-друге, мабуть, в останні два тижні запущено сценарій довести сучасних українців отими щораз довшими відключеннями електрики до крайнього емоційного виснаження. І вже потім, коли українці в такий спосіб будуть “підготовлені”, запропонувати їм “швидке закінчення війни”, здаючи ворогові частини наших земель на сході…
Зрештою, час покаже. Подібні персони і різні неочікувані трафунки вже не раз траплялися у нашій давньоукраїнській історії. З Божою поміччю, якось переживемо і цього разу…
——————————-
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій на сайті.