Пости у ФБ про те, що у нас виявляється цілий рік озброєння армії було ідеальним, бо було в руках неймовірної ГЕРОЇНІ (Марини Безрукової – ред.), Жанни Д’Арк українського озброєння, мене вибісили. Тому що це був найгірший рік – бракованих мін для мінометів, рік великого дефіциту 152, 155, черговий рік повної відсутності штатного БК для ФПВ….
Що це означає для фронту авторитетні автори постів про те, хто має керувати Агенцією оборонних закупівель, просто не знають.
Допоки головним критерієм призначення на посади і лобізму буде НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ?
Тому, я вважаю за потрібне трохи відкрити очі «споживачам» військових послуг, як на фронті забезпечується виживання особового складу. І відповідно рівень їх відповідальності, коли у нас не має БК.
Ворог майже завжди знає (плюс/мінус) звідки ми працюємо, ми знаємо, звідки працює ворог…
Дзвінок від командира: «ФПВ доганяють наш танк. Пі..ари працюють з такої-то дев’ятиповерхівки. Відпрацюйте».
Це означає, що я повинна налякати ворожих пілотів. Справа в тому, що у мене не має шансів їх “виковиряти” з багатоповерхівки. Пілоти очевидно в підвалі, їх антена може бути схована в будь-якому з сотень вікон фасаду. Але їх дрон мусить взлетіти, тому сапер з дроном виходить на видимість антен, засовує в БК дрона електродетонатор. Весь цей час він вразливий і відкритий.
Якщо в цей момент до будинку підлетить наш дрон, сапер побоїться виходити. На це і розрахунок.
Але я знаю, що в тому районі у пі…арів працює потужний РЕБ. Тому, коли я чую характерне джижчання біля нашої позиції, я кидаю все, хапаю антидронову рушницю і вибігаю садити дрон, бо розумію ось це він летить за танком…
Вилітає з за-рогу. Лише метрів 20 від мене, я свічу йому в зад. Ех, не бере. Ротний РЕБ їх не бере, моя рушниця також…
Зате наш ФПВ не долітає цілий кілометр до багатоповерхівки…У мскалів в тому районі стоїть РЕБ, що перекриває всі наші частоти і 500 і 715.
І тут на щастя запрацювала арта. Розриви в районі багатоповерхівки. Ворожий сапер боїться виходити споряджати дрон… Карусель дронів припиняється. Танк рятується, уходить….
А ось дзеркальна ситуація – взаємодія роботи ворожої арти і дронів проти нас.
В моє авто поцілило ФПВ, але воно ще на ходу. Ворожі ФПВ летять один за одним, я їм не даю добити моє авто, я залягла у вікні другого поверху з антидроновою рушницею в 50 метрах, свічу на ворожі дрони ФПВ, вони валяться не долітаючи до цілі.
Чую Мавік, розумію зараз підлючиться ворожа арта. Це ніч, я розумію для коректування нічний мавік мусить підлетіти ближче, я рушницею не дам йому працювати -у нього пропадатиме сигнал. Арта тоді не поцілить.
Так воно і вийшло, тільки я не розрахувала, що якщо ворожі снаряди будуть мазати по авто, вони можуть попадати по мені. З будинку летять шматки цегли, сипляться рештки скла, я відповзаю і тікаю в підвал… Вороже ФПВ спокійно добиває моє авто…
Потім на нашу лінію приходять «Богдани». Ті, будинки, в яких ми ворога не могли дістати місяцями -запалали, як свічки…Богдани били точно, як снайперки, один приліт грізного 155 го калібру і будинок горить. Але не довго ми тішилися. Потім снарядний голод…У мінометів браковані боєприпаси, 155-мовчить, 152 кіт наплакав… Палаємо ми.
В прямому сенсі слова, палає наша позиція для взльоту ФПВ. А карусель туди не припиняється. Дзвонить командир арти:
-По вас?
– По нас..
– Прикрити? Ми знаємо, приблизно звідки взлітають.
-Не треба, що згоріло вже не згорить, хай витрачають дрони.
-Плюс
Звичайно є ризик, що переключаться на наше укриття. Проте, я ж знаю яка проблема з БК, потерплю, десь важливіше. Я ж перед виїздом заходила на КП, знаю, як сумно всім було,коли вирішували, яке САУ відпрацює по цілі…
«Скільки БК?», -питав командир. «Два», -доповідали з САУ позиція “Кара-Даг”. “Відставити”.
Щоб скорегуватися цього не достатньо, а щоб виявити місцезнаходження САУ більш ніж достатньою.
Нарешті знайшли саушку на “Говерлі” у якої 4 БК… Так на одну ціль вистачить. А ви уявляєте, яка дурна, яка небезпечна це робота -завести САУ на позицію, замаскувати її, а у неї лише 4 БК.
Це брехня, що дрони на фронті вирішують все, це брехня, що ми перемагаємо в небі. Без взаємодії з артою справи дуже погані.
І тому, не треба мені розказувати, що в минулому році Агенство оборонних закупівель героїчно працювало. Адже було повністю просрано забезпечення фронту снарядами, і на наступний рік «закладки» зроблені, ще гірші. А це означає, що вижити нам буде, ще важче, я вже не кажу про наші переваги…
Тому, якщо називати прізвища, то є три антигерої озброєння армії минулого року: Умеров, Безрукова, Сметанін, Федоров…
Героя не має жодного і героїні також….
До речі, а саме ГЕРОЇНЯ (Марина Безрукова – ред.) підписала контракт на величезний об’єм бракованих мін. Вона не знала? Я ще рік тому знала, що «Павлоград» зробить погано ( не думала лише, що настільки погано), знала, тому що на той момент «Павлоград» вже поставив в армію 82 міни, і я відмовлялася їх використовувати навіть для ФПВ, вони не давали осколків.
Я маленький командир маленького взводу – знала… А очільниця АОЗ не знала? Отож, скільки можна призначати на відповідальні посади профнепригодних?
Так само я знаю, що у виробника бракованих мін Сметанін збирається замовити браковані снаряди, і екс-очільниця АОЗ про це мовчить, значить вона не проти і проти не була.
Тому я не бачу героїнь і пропоную не шукати їх там, де їх немає.
Мені байдуже, які білочки чи зайчики очолюють АОЗ. Важливо, щоб у фронт був забезпечений необхідним актуальним озброєнням. І я знаю, що дуже багато осіб в країні за три роки війни професійно знають, що потрібно фронту, я знаю що за три роки війни вже відомо, хто може зробити якісні міни, хто не може, які об’єктивні ціни закупівлі, які умови і ризики виробництва… Я хочу бачити не мультяшних героїв не аферистів на чолі АОЗ, а відповідальних завгоспів фронту…
Мені дуже хочеться, щоб Жумаділов виявився таким.
P/S Цей пост мене підштовхнуло написати відео від фб-друга. Коли тебе ось так розбирає ФПВ, зазвичай тільки арта може прийти на допомогу. Але тільки тоді, коли в неї є БК.
