Press "Enter" to skip to content

Чому українським “панам” не подобається безвіз

Цей пост мав складатися з одного рядка: #дякуюзабезвіз.

Але є проблема.

16 червня 2017 року я подав документи на біометричний паспорт, вже 3 серпня отримав його у руки і ось кілька днів разом з дружиною насолоджуюся краєвидами Будапешта.
Радіти?
Не можу, доки не скажу ось що.

В моїй стрічці після отримання Україною безвізу я бачив декілька постів від людей, які стверджували, що радіти нема чому.
Мовляв, лише повні дебіли не могли одержати 5-річний Шенген або нашкрести 35 євро на візу.

Особисто я ніколи не мав проблем із наліпкою в заграні і отримував її максимум за 4 дні без жодних додаткових зборів. Бо я – науковець, а науковців в Європі шанують, всіляко сприяючи їх приїзду.

Однак я бачив, як важко і дорого отримувати візи звичайним громадянам, що марили Європою, а не Кримом чи Одесою. Більш за все було проблем у мешканців регіонів, які мусили двічі приїздити в Київ у візові центри.

То я хочу пояснити тим панам-критикам, в чому вони помиляються.

У країні, де середня зарплатня – 200 баксів, 35 євро – це великі гроші.

І цинізмом є як заперечення цього факту, так і теза про те, що “злидота” не має їздити в Європу, щоб не ганьбити Україну. Бо Європа, мовляв, звикла бачити правильних пацанів при баблі, які співають на Єлісейських полях українських пісень.

35 євро – це нормальні гроші для мандрівки. Це, наприклад, авіаквиток лоукостом в один бік (а якщо спланувати заздалегідь, що також стало легше завдяки безвізу, то квиток стане дешевше Хюндаю на Одесу). Звісно, правильні пацани літають люфтфрансами та мріють про свій чартер або власний авіапєпєлац і вважають лоукости – брудними електрічками.

35 євро – то 17 філіжанок кави. В звичайних європейських кафе. Нормальні пацани до того не звикли, бо каву вони заїдають лобстерами.

35 євро – то ніч проживання в хостелі. Можна і дешевше. Якщо далі від центру чи заздалегідь. Та нормальні пацани звикли до Президент-отелів, де у вартість номера включено джакузі та ескорт з масажистки.

35 євро – то 6 кіло м’яса. Не страусіного. Чи ще більше овочів. Загалом, це нормальні гроші, щоб кілька днів харчуватися.

Отакі справи з 35 євро.

Але безвіз – це й економія часу і нервів.
Плануючи поїздку, ми все зробили онлайн, не відриваючись від стільців.

Прикордонний контроль, побачивши наші паспорти – мовчки нас пропустив. Не спитали – НІЧОГО.
Ні скільки у нас грошей і на яких рахунках, ні хто нас чекає і де запрошення, ні поліс страхування.

Н І Ч О Г О.

Так, це має бути, але відчуваєш себе – європейцем. Нормальною людиною.

Звісно, правильні пацани звикли, що нормальність “злидоті” непритаманна.
Ти диви, а в Європі на це інакше дивляться…

То в мене є ідеї, чому цих панів розрива більше, ніж наших північних сусідів:
1. Пани звикли до ВіАйПішності. До виключності. З часів панщини, насправді, мало що змінилося. Маєтки ті самі, тільки паркани стали 8-метровими. Вони тішаться красі всередині них і не зважають на жахливі краєвиди за ними. Вони мліють від своєї виключності мандрувати світом і їм неприємно ділити світ із “запарканними” людьми. Бо виключність – то є наркотик.
2. Але найжахливіше – інше. Коли тисячі громадян побачать Європу та її порядки, багатьом, нарешті, стане зрозумілим, що у країні з таким низьким ВВП чорний великий джип правильного пацана – то не предмет для заздрощів “злиднів”, а, скоріше, предмет огиди. Бо імовірність того, що пацан на такому джипі не сидить на потоках, відкатах у 90% чи не створив свій капітал у лихі 90-ті сумнівним шляхом – мізерна. І от тоді кількість запитань – куди йдуть гроші платників податків, адже в Європі нема чорних джипів, а є рівні бордюри, шляхи та футуристичні трамваї, і все це всюди, а не лише в престольних містах – буде зростати. Гірше за все, коли люди почнуть думати, що то були за схеми Роттердам+, чи що то за акцизи для захисту Автозазу (до речі, власник ЗАЗу в Європу на ЗАЗі їздить?). Та купа інших питань.
3. “Злидні” побачать, що на виробництвах Європи з тією ж кваліфікацією вони зароблятимуть в рази більше, ніж на приватизованих нормальними пацанами заводах. І люди тепер не кріпаки, та ще й матимуть час і натхнення пошукати собі нову роботу. Ой, що ж то буде…

Далі ліньки вигадувати.

Тому правильним пацанам можу порадити дихати носом та сприймати нову дійсність.

І хочу подякувати усім, хто долучився до отримання країною безвізу.

Мандруйте. Не бійтеся. Дивіться і переймайте досвід нормального життя.
Повертайтеся.
Та робіть так у нас.

 

Все буде добре.
Європа – біля наших ніг 🙂

#дякуюзабезвіз

Переможемо.

Антон Сененко,

науковець

2 Comments

  1. Антидипломат Антидипломат 18/08/2017

    Антон! Ти або корупціонер, або просто дебіл. Якщо Ти реально науковець, то оклад доцента приблизно 5 тис грн. При долларі 8 і євро 10 – це 625 долларів (500 євро), а от при долларі 26 і євро 30, як зараз, це всього 192 доллара або 167 євро. Тому справа не в 35 євро, а в тому, що до Майдану і без всякого безвізу люди мали змогу їздити за кордон, відпочивали в Турції, Єгипті чи, на худий кінець, в Болгарії, а зараз при безвізі це стало доступним лише для багатих, або корупціонерів на кшталт Тебе. Якщо Ти збираєш з групи ті самі 5000 Грн, а груп у тебе 5-6, то звісно Ти можеш їздити за кордон і писати статті ідіотського змісту про #дякуюзабезвіз. Особисто мені краще б доллар був по 8 і євро по 10, а візу я без пробем відкрию, як і всі роки до Майдану, та й 35 євро мені не шкода в такому разі.

    • teresh62 teresh62 19/08/2017

      Долар і після Майдану був 8-11 грн. Тому не кивайте на Майдан. Гривню обвалила війна з Росією. І сьогодні зекономлені на візах (а не візі, бо часом візу видавали на 5 днів) євро можна витратити з більшою користю. Мало заробляєте на посаді доцента? Знайдіть собі додаткову роботу або іншу, де більше платять. І не треба буде згадувати про долар по 8 грн. Бо в СССР він коштував 90 коп. Але його ніхто в очі не бачив.

Прокоментуйте

%d блогерам подобається це: