Чому російську літературу треба здавати на макулатуру

Чому російську літературу треба здавати на макулатуру

Художня керівниця Київського драматичного театру “Браво” Любов Титаренко поскаржилася, що життя в Україні “схоже на пекло” та “середньовіччя”. Вона також стверджує, що у країні “спалюють книжки російських класиків”.

Про це Титаренко, відома своєю любов’ю до країни-агресора і її імперської культури, заявила в ефірі пропагандистського YouTube-каналу PolitWera 11 листопада. Фрагмент бесіди з нею опублікував у Telegram колишній народний депутат Борислав Береза.

Керівниця театру в ефірі розмірковує, що Росія тримається на культурі та спадщині “руського міра”, зокрема, читають Пушкіна та Достоєвського. “Тут (в Україні) вони спалюють ці книжки, сміттєві баки забиті ними”, – сказала Титаренко.

На її думку, Україна нібито “живе у середньовіччі”. “Ми живемо в пеклі у повному розумінні цього слова”, – заявила вона.

Борислав Береза іронічно прокоментував слова місцевої ватниці, запевнивши, що в його бібліотеці книжки Достоєвського і Пушкіна є й досі на своїх місцях. Не бачив він російську класику і в сміттєвих баках.

Імперська література

Я теж не бачив, як у Львові спалюють макулатуру російського походження, усіх цих достоєвських, пушкіних, єсєніних,толстих, фадєєвих, маяковських та інших. Однак, зізнаюся, що вже давно позбувся імперського культурного баласту.

І причин для цього було кілька.

Передовсім, усі зразки російської літератури, які ще й досі обтяжують полиці багатьох приватних і державних бібліотек, добряче процензуровані трьома режимами – царським, радянським, а тепер ще й путінським. І просувались вони у культурному просторі не так завдяки їх художній цінності, як коштом і зусиллями російської імперської держави. Ця література завжди була інструментом для духовного поневолення інших народів, витіснення і знищення їхніх мов та культур.

Назвіть мені хоча б одного маститого російського “класика”, який би підтримував чи співчував українській державності, захищав українську мову? Таких не було і ніколи не буде у російській імперії. Подібне ставлення у російської літератури і до інших народів.

Друга причина – нинішня російсько-українська війна, анексія Криму. Росіяни, виховані саме на своїй “вєлікой” літературі, прийшли нас вбивати, загарбувати, щоб у кінцевому підсумку знову загнати Україну у своє політичне і культурне гетто.

Але ми вже відсиділи у російському “острогу” кілька століть. І більше туди не повернемося.

Можна було б поговорити і про художню цінність творів російських класиків. Багато із них – цілком посередня писанина, з убогими образами, сюжетами і бідною мовою. Але тут це не до місця.

Російську літературу в Україні сьогодні мали б обов’язково вивчати хіба ті, хто відповідає за російський напрямок політики в державі, розвідники та хіба ще філологи.

А щоб захаращувати навіть приватні бібліотеки російським продуктом, то це цілком зайве.

Тому не соромтеся виносити російські книжки на смітники, здавати їх на макулатуру.

Вони – баласт минулого. А він, як відомо, здатний лише тягнути на дно.

Василь ТЕРЕЩУК

Читайте також:

Залишити відповідь

*