Культура

Микола Вінграновський

Сьогодні день народження Миколи Вінграновського

Сьомого листопада народився Микола Вінграновський (1936-2004), український поет, прозаїк, кіноактор, сценарист і режисер. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського і премії Фундації Антоновичів (США). Народився Микола Вінграновський у Первомайську Миколаївської області. У 1955 році вступив до Київського інституту театрального мистецтва на акторське відділення, продовжив навчання у ВДІКу під керівництвом Олександра Довженка.

Сьогодні день народження Миколи Вінграновського Читати далі »

Марія Шунь

Марія Шунь – поетка українського Нью-Йорка

Отримав нині вночі добірку поезій від Марії Шунь і взявся писати про неї коротеньку передмову для сайту, немов про якусь незнайому для читацького загалу у Львові і в Україні особистість. Але спохопився. Річ у тім, що хоч Марія і живе вже багато років у Нью-Йорку, вона усе ж примудряється не зникати із нашого культурного простору.

Марія Шунь – поетка українського Нью-Йорка Читати далі »

Пошуки шастя

Як боги заховали від людей щастя

Якось боги, зібравшись разом, вирішили розважитися, покепкувавши з людей Один з них сказав: -Давайте щось відберемо у людей? Після довгих роздумів вирішили відібрати в людей щастя. Ось тільки куди його сховати? Перший сказав: -Давайте заховаємо його на вершині найвищої в світі гори. -Ні, ми зробимо людей сильними, хтось зможе піднятися і знайти. І якщо знайде

Як боги заховали від людей щастя Читати далі »

Сергій Татчин. Поезія

Вона – Сергій Татчин

Із серії “Улюблені українські поети” Сергій ТАТЧИН ВОНА межа, за якою я тебе чекаю, тремка й крихка, “як братерство народів, як єдність націй”. нею іде божий син, а в його руках фляга і штурмова гвинтівка М16. він шепоче: отче, хоч я і сам господь, але смиренно скоряюся перед тобою, щоб наповнити вщерть мої дух і

Вона – Сергій Татчин Читати далі »

Троянський кінь

Троянський кінь

Василь Терещук Ця брама – ахіллесова п’ята.Дарма пильнує з веж шляхи сторожа.Бо вже не з нами, браття, ласка божа.Загасла сонця свічка золота.Пітьма суха й густа, мов очерет,Тріщить, коли несемо смолоскипи.Вже не пророчать смерть хвости комет,Але мовчать жерці і ворожбити.Наш ворог щез за обрієм ганьби,Неначе пес зализуючи рани.Та голос переможної трубиВрочисто не сурмитиме над нами. Нема

Троянський кінь Читати далі »

Альтернативна історія

Того дня на Голгофі Розіп’яли трьох розбійників. Варавва помер найпершим, Бо йому милосердно розтрощили коліна. Ісус мився у лазні Пилата, Обмірковував запрошення Відвідати Рим. Марія Магдалина шукала кравчиню, Щоб замовити нові сукні. Учні обідали у шинку Разом з Юдою Іскаріотом. Той мав чим платити. Фарисеї, як гуси, Радісно гелготіли у Храмі: Біда знов оминула Ізраїль!

Альтернативна історія Читати далі »

Віктор Неборак

Віктор Неборак. Спогади на Академічній

Літній вечір. Центр Львова. Я утік із вуличного застілля на Вірменській і прямую додому. На проспекті Шевченка заходжу в «Макдональдс», щоб купити кави. Там пригадую, що стара назва пр. Шевченка – Академічна. А далі хтось вмикає спогади. По Академічній, усіма помічені, віті ми і юри ми — шпацеруємо. А назустріч — з голочки — галечки

Віктор Неборак. Спогади на Академічній Читати далі »

Прокрутити вгору