Небесні знаки, що провіщають глибоке очищення для людства

Рожеве полярне сяйво. Божі знаки

Божі знаки даються для того, щоб зміцнити дух вірян. Вони віщують велике очищення, яке має прийти до людства через його невірність, як це було оголошено Богородицею у Фатімі. Нещодавно було чимало таких знаків: сонячні та місячні затемнення, надзвичайне полярне сяйво. Аналогічні знаки передували трагедії Другої світової війни.

Про це пише італійський історик, професор Роберто де Маттеї, повідомляє pch24.pl, що його цитує Католицький оглядач.

За останній рік, надзвичайні природні явища, включаючи затемнення та полярне сяйво, стали значно частішими.

8 квітня 2024 року у Америці спостерігалося велике сонячне затемнення, яке було видиме від Мексики до Канади, через Сполучені Штати, незабаром після місячного затемнення 25 березня, що затьмарило небо над деякими частинами Америки та Європи.

Раніше, 5 листопада 2023 року, полярне сяйво освітило небо над половиною Європи, яке в Італії можна було спостерігати від Альп до Адріатичного моря. 25 березня нова магнітна буря спричинила полярне сяйво, видиме на різних широтах планети. 10 і 11 травня 2024 року в небі з’явилося ще одне полярне сяйво, доступне для спостереження не тільки в північній півкулі, але й у південній Європі. Полярне сяйво є великою рідкістю, проте за останні місяці мільйони людей в Італії та по всьому світу мали змогу тричі спостерігати це чудове явище.

Звичайно, унікальні явища мають природні пояснення. Полярне сяйво — це оптичне явище, коли в атмосфері видно рухомі смуги різних кольорів, що утворюються внаслідок взаємодії частинок, несених сонячним вітром, з газами в атмосфері Землі. Місячне затемнення стається, коли Земля опиняється між Сонцем і Місяцем; сонячне затемнення — коли Місяць знаходиться між Сонцем і Землею, частково або повністю прикриваючи Сонце. Ці «наукові» пояснення вказують на природні процеси та рухи частинок. Однак, постає питання, чи існує за цими явищами глибший, непомітний зміст.

Ще святий Августин вказував на недостатність кількісного аналізу природних явищ. Цитуючи Книгу Мудрості, він критикував тих, хто досліджує космос, але не може знайти Того, Хто все це сотворив. «Бо якщо вони змогли стільки знати, щоб спромогтись досліджувати світ, то чому раніше не знайшли Володаря його?» (Муд. 13:9). Ці люди «вивчали рух зірок, відстань між різними зірками, шлях небесних світил; так вони здобули такі наукові знання, що передбачили сонячні та місячні затемнення, і коли вони передбачили їх, вони відбулися в день і годину, яку вони передбачили, і в тій мірі та точці простору, яку вони передбачили. Велика майстерність! Велика майстерність! Але коли вони почали шукати Творця, який стояв недалеко від них, вони не могли Його знайти; якби вони знайшли Його, Він був би в них».

В давнину та середньовіччі люди вивчали небо, аби розібратися в значенні незвичайних подій, як от волхви, коли з’явилася комета, віщуючи народження Спасителя. Коли Христос помер на Голгофі, небо затьмарилось, і земля здригнулася. Отці Церкви вказують, що було логічно, що темрява огорнула землю в момент, коли був розіп’ятий Той, Хто прийшов дати світло світу.

Знак з неба, передбачений Богородицею

У липні 1917 року в Фатімі Богородиця об’явилася трьом пастушкам і попередила, що людство очікує очищення, якщо не будуть виконані Її прохання. Вони мали побачити великий знак на небі. «Коли ви одного вечора побачите незвичайне світло, знайте, що це велике знамення від Бога, що покарання надходить у світ за його численні гріхи. Наступатимуть війна, голод, переслідування Церкви та Святішого Отця».

Монумент «Об’явлення Фатімської Богородиці». Фатіма, височина Валіньос. Автор: János Korom

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року. Їй передували два полярні сяйва, 25-26 січня 1938 р. та 23 серпня 1939 р.

Сестра Луція в Інституті св. Дороти в Туй, Іспанія, де вона жила у той час, здається, ототожнила полярне сяйво 1938 року з «великим знаком», оголошеним Богородицею.

«Бог використав світанок, щоб дати мені зрозуміти, що Його справедливість має бути віддана винним народам, і я почала рішуче просити про Причастя відшкодування у перші суботи та про освячення Росії». (Документи з Фатіми, Порто, 1976 р., стор. 231).

Слова сестри Луції спонукають до роздумів, але оскільки Друга світова війна була початком, а не кінцем очищення, яке має прийти на людство через його невірність, полярне сяйво 1938 і 1939 років слід вважати передчуттям інших небесних знаків, тих, які ще надійдуть – а їхнє походження, природне чи надприродне, не буде очевидним.

Читайте також: Північне сяйво спалахнуло над половиною України

Будь-який знак з неба, передбачений Богородицею, здається, буде посланий Божим Провидінням не стільки для навернення грішників, скільки для підтримки віри та надії тих, хто прагне до втілення обіцяного в Фатімі Царства Марії.

Згідно з Євангелієм, навіть воскресіння з мертвих не могло змінити невірства братів багача, які відкинули слова пророків (Лк. 16:19-31). То як же навіть вражаючий знак з неба міг переконати тих, які вперто відкидають пророче послання Богородиці до людства у Фатімі?

Божі знаки і Гітлер

23 серпня 1939 року міністри закордонних справ СРСР і Німеччини В’ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп підписали пакт про ненапад, який призвів до поділу Польщі. Того дня Гітлер зібрав своїх найближчих соратників у своїй резиденції в Зальцбурзьких Альпах.

Тієї ночі, — писав Альберт Шпеєр, архітектор режиму [Третього Рейху], — ми стояли на терасі Берґхофа, щоб помилуватися рідкісним небесним явищем: близько години яскраве полярне сяйво освітлювало червоним світлом легендарний Унтерсберг [гірський масив], що лежав перед нами, а склепіння неба було вкрите палітрою кольорів усієї веселки. Остання дія «Сутінків богів» [опера Річарда Вагнера] не могла мати більш видовищного антуражу. Навіть наші обличчя та руки засвітилися неприродним червоним кольором. Це видовище викликало в нас велику тривогу“.(Спогади, опубліковані Mondadori, Мілан, 1997, стор. 196).

Нацистські лідери були здивовані, але не зрозуміли символіки цієї події.

Інакше було у випадку письменника Адальберта Штіфтера (1805-1868), який спостерігав велике сонячне затемнення у Відні 8 липня 1842 року. Штіфтер стверджує, що ніколи в житті він не був настільки зворушений, вбачаючи в цьому руку Бога: «Ніколи за все своє життя я так не тремтів у таємничому страху, як у ті дві хвилини». (Затемнення. Зимові листи з Баварського Лісу, вид. Clueb, Болонья, 2006 р., стор.38).

Бог прагне, щоб у вічності ми цінували ці надзвичайні події; Він бажає викликати у наших серцях глибоке почуття дива та захоплення, яке спонукає нас розкривати їхнє значення. Такий дух, що дозволяє нам споглядати «метафізичну симфонію всесвіту», про яку говорив Плініо Корреа де Олівейра («Священне споглядання всесвіту», видавництво Кантагаллі, Сієна, 2013), повинен бути відновлений сьогодні, аби ми могли знову побудувати глибоко сакральне суспільство, впорядковане Богом.

Втрата розуміння трансцендентності історії є наслідком втрати метафізичного бачення природи. У обох ситуаціях Бог, творець неба і землі, виключений зі створеного ним всесвіту. Тому давайте піднімемо погляд до зоряного неба, намагаючись збагнути ці загадкові послання, які астрономи не можуть пояснити, але які не залишаються без уваги тих, хто бачить у Всесвіті «любов, що керує сонцем та іншими зірками». (Данте, Рай, 23, 145).

Відкрийте більше з Третє Око. Головні новини України та світу

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання

Прокрутка до верху