Близький друг його дружини

Чоловік несподівано повертається додому, відчиняє ключем двері і застає у квартирі невідомого пана. Той стоїть із двома напакованими хатнім начинням торбами і невинно усміхається.
– Ти хто? – рявкає чоловік.
– Я… Я – друг вашої дружини.
– Хто-хто? – суне на нього чоловік.
– … Друг вашої дружини. Дуже близький друг. Але ви мене, звісно, не можете знати, – незворушно заявляє злодій.
– Друг, кажеш. І що ти тут робиш?
– Бачите, сталося нещастя. Ми, тобто я і ваша дружина, потрапили в автокатастрофу. Мій новенький «мерседес» розплющило. Та Бог із ним, із тим «мерседесом» за 80 тис доларів, – зітхає злодій. – Найгірше те, що моя кохана… даруйте, ваша дружина тепер у лікарні.
– Іра у лікарні? У якій? З нею усе гаразд?
– Так, лікарі кажуть, що її стан стабільний. Вона сама вам зателефонує і розкаже більше. А мене послала, щоб я забрав із квартири її речі. Бо тепер, коли наш зв’язок остаточно викрився, вона вже не зможе повернутися додому.

Чоловік невидющими, налитими кров’ю очима розглядає сумки. Злодій перехоплює погляд.

-У сумках тільки її речі, – хутро, сукні, трусики, ті, що мені найбільше подобалися. Ну іще її прикраси і гроші. Ірина казала, що це її гроші, бо ви свої тримаєте у банку… Плазму я не брав. У нас є своя. І раз ви вже вдома, то віддайте заразом і ключі від машини. Тоді ми з Іриною не будемо претендувати на вашу квартиру.

Чоловік кидає у нього ключами від авто. Злодій ховає іх до кишені і з напакованими торбами суне до дверей. На порозі обертається:
– Вибач, старий. Таке воно життя. Ще побачимось!..

Чоловік сидить на кухні і нервово курить. Відчиняються вхідні двері.
– Що ти ще забув забрати, виродку? – кричить він у коридор.
– Ти вдома? – чути голос дружини. – А хто це щойно поїхав на нашій машині?

В. Т.

Прокрутити вгору