Медоносні бджоли посилюють соціальне дистанціювання, коли їх вулик перебуває під загрозою з боку паразитів.
Такі результати показало нове дослідження, проведене міжнародною командою за участю науковців UCL та Університету Сассарі, Італія.
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, продемонструвало, що бджолині сім’ї реагують на зараження шкідливим кліщем, змінюючи використання простору та взаємодію між сусідами по гнізді, щоб збільшити соціальну дистанцію між молодими та старими бджолами.
Співавтор доктор Алессандро Чині (Центр досліджень біорізноманіття та довкілля UCL, UCL Biosciences) сказав: «Тут ми надали перше свідчення того, що бджоли змінюють свої соціальні взаємодії і те, як вони пересуваються своїм вуликом у відповідь на звичайного паразита.
“Медоносні бджоли – соціальні тварини, оскільки вони виграють від поділу обов’язків та взаємодії, таких як взаємний догляд. Але коли ці соціальні дії можуть збільшити ризик зараження, бджоли, схоже, еволюціонували, щоб збалансувати ризики та вигоди, прийнявши соціальне дистанціювання.”
Серед тварин приклади соціального дистанціювання були виявлені у різних видів, розділених мільйонами років еволюції: від бабуїнів – до мурах, інфікованих патогенним грибком.
У новому дослідженні оцінювалося, чи викликає присутність ектопаразитарного кліща Varroa destructor в колоніях медоносних бджіл зміни в соціальній організації, які можуть знизити поширення паразита у вулику. Серед стресових факторів, що впливають на медоносних бджіл, кліщ Варроа є одним з основних ворогів, оскільки він робить низку шкідливих впливів на бджіл на індивідуальному рівні та рівні сім’ї, включаючи передачу вірусу.
Провідний автор доктор Мішеліна Пушедду (Dipartimento di Agraria, Університет Сассарі) сказала: «Спостерігається посилення соціального дистанціювання між двома групами бджіл… Є новий і в деякому сенсі дивовижний аспект того, як бджоли еволюціонували для боротьби з патогенами та паразитами. Їхня здатність адаптувати свою соціальну структуру та скорочувати контакти між собою у відповідь на загрозу хвороби дозволяє їм максимізувати вигоди від соціальних взаємодій, де це можливо, та мінімізувати ризик інфекційних захворювань, коли це необхідно.
«Колонії медоносних бджіл являють собою ідеальну модель для вивчення соціального дистанціювання та повного розуміння цінності та ефективності такої поведінки», – роблять висновок дослідники.
Як ми повідомляли, бджоли вже будують гнізда з пластикових відходів.
Читайте також: